Я знов прийшов і серце калатає,
В руках держу свій чорний капелюх,
На небі проблиск променів, світає,
Все як завжди продовжує свій рух...
Та тільки він стоїть на постаменті
І на віка застив для нього час,
Дав перемогу нам, сюжет легенді,
Я подумки гортаю кожен раз
Про ті роки, війни і лихоліття,
Минуло вже за сім десятків літ,
А ми, все розкидаємо каміння,
Від нових потрясінь тремтить весь світ...
Забракло слів, вклонюся лише в ноги,
А навкруги в селі сади цвітуть,
Нащадки ми тієї Перемоги,
На жаль не всім смаку того відчуть...
П.В.М. 4.04.2014г.
Я знов прийшов i серце калата...
© Copyright: Владимир Прохода, 2015
Свидетельство о публикации №115042309780
Свидетельство о публикации №115042309780
Рецензии
СПАСИБО. Понравилось.
С признательностью
Солодкая Любовь Воронина 26.05.2015 06:40 • Заявить о нарушении
С признательностью
Солодкая Любовь Воронина 26.05.2015 06:40 • Заявить о нарушении
СПАСИБО, ДОРОГАЯ ЛЮБОВЬ ЗА ПОДДЕРЖКУ И ПАМЯТЬ!!!
Мой дед воевал с начала войны и пропал безвести в ноябре сорок четвёртого...
Вечная память всем погибшим!!!
С теплом души,
Владимир Прохода 28.05.2015 06:57 Заявить о нарушении
Мой дед воевал с начала войны и пропал безвести в ноябре сорок четвёртого...
Вечная память всем погибшим!!!
С теплом души,
Владимир Прохода 28.05.2015 06:57 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.