Поміж барів
Та рожевих облич,
У тінях підвалів
Та білЕних узбіч,
Бруківкою бульварів
Крокує ніч.
Пропахла смолою
Стиглих дахів,
Вона носить з собою
П’ять ліхтарів
І лункою ходою
Лякає птахів.
І коли світло
Вночі блима
У вікно –
Невловима,
Непомітно,
Але це, також, – вона.
.
Вона загляда
У темні кімнати.
І як не спить немовля -
Ніч, немов мати,
Пелюшки розправля
І давай колисати.
Голодна й чумна
Отак і блука
З того боку вікна.
І тільки слід натяка,
Де торкалася скла
Її тепла щока.
Нiчне
© Copyright: По Душам, 2015
Свидетельство о публикации №115042305201
Свидетельство о публикации №115042305201
Рецензии