Байка За двома зайцями..

Голодний вовк у зимня пору,
Схотів піймати двох зайців.
Та не здолав високу гору -
Зморився, змерз, заціпенів!
І хутро його вже не гріло,
Хвоста облізлого прижав.
В очах  зелена  злість  горіла,
А в  серці  зачаївся - жах!
Бо знав той вовк усе, напевно,
Що він від голоду помре…
Навіщо ж швидко біг даремно?
Ось ледь живий, у нору він повзе!
І схованка його – усім вітрам відкрита,
Та й  дме у ній, зі всіх щілин!
Ця казка не нова, а трішечки забута.
Від жадібності вмер,той  «ВОВК» в норі один!
PS: Цю байку. Вам розповіла – НАВМИСНО!
Щоб висновки зробили ви САМІ!
Піймати двох зайців,одразу – геть не можна…
Пробачте, можна, лишень бо у ві сні!!!
(Катерина  Україна  2014р.)

Перевод:

Голодный волк в зимнюю пору,
Хотел поймать двух зайцев.
Но не одолел высокую гору -
Устал, замерз, оцепенел!
И мех его уже не грел,
Хвост облезлый прижат.
В глазах зеленая злость горела,
А в сердце затаился - ужас!
Знал волк все, наверное,
Что он от голода умрет ...
Зачем же быстро бежал зря?
Вот едва живой, в нору он ползет!
И тайник его - всем ветрам открыт,
И дует в нём, изо всех щелей!
Эта сказка не новая, а немного забытая.
От жадности умер «ВОЛК» в норе один!
PS: Эту басню, Вам рассказала - ПРЕДНАМЕРЕННО!
Чтобы выводы сделали вы САМИ!
Поймать двух зайцев, сразу - совсем невозможно ...
Простите, можно, только лишь во сне !!!
(Посвящается-бывшему президенту Украины
 В.Януковичу 2014г)