Хлопця проводжала
На війну криваву,
Одну дарувала
Сережку кохана.
І йому казала:
„Повернися звідти
Дві сережки мала:
Як в одній ходити?”
Річ звичайна наче:
Янголятко втішне.
Та його побачиш -
На душі тепліше.
Чи сережка й справді
Оберегом стала?
Від обстрілів Градів
Певне рятувала.
Та гірку розлуку
Змінить зустріч-свято
На кохану ручку
Сяде янголятко.
Скоро перестане
Мила плакать скрушно:
Заблищать, засяють
Дві сережки в вушках.
Оберiг
© Copyright: Елена Макарчук, 2015
Свидетельство о публикации №115042207152
Свидетельство о публикации №115042207152
Рецензии