Я загинув на Сході
Не закінчивши фразу.
Став лякаючим фаршем
Упереміш з Камазом.
Полетівши над шляхом,
Через поле за ліс.
Ангел гладив мене
I щипав мене біс.
Я побачив родину:
Батько в хліві стоїть.
Раптом мама тривожно подивилась на схід.
У городі в хусточці молода дружина
Колорадських жуків збирає одна.
А після я побачив,
За спокійною рікою
Всіх рідних з того світу,
Які прийшли за мною.
Я забув вже їх фотки
Не дивився давно,
А тепер ось зрозумів -
Iм це не все-одно.
Попереду всіх стояв
Дід з сивою бородою.
Він покликав мене,
Поманивши рукою.
Він запитав мене:
Ось і ти серед нас.
Як же так вийшло,
Чи не прийшов твій час?
І ось тут я заплакав.
Гірко так стало... Як?
Нету більше Землі
I немає життя.
I немає прощенья,
Що не буде сина.
І перерветься рід
Без мого насіння.
Я загинув на Сходi
© Copyright: Валентина Котогонова, 2015
Свидетельство о публикации №115042204609
Свидетельство о публикации №115042204609
Рецензии