Вспомни...
а метель седая
топит следы,
словно половодье снежное...
Вокруг зреет ночь,
а я жду чуда, -
в закромах зимы
когда-то были чудеса...
Вспомни ледяное
декабрьское дыхание города,
на ветвях - хрусталя
полупрозрачную гроздь,
когда чужим теплом
тебя согреет расстояние
между тем, что должно быть,
и тем, что произошло...
Згадай...
Инна Приходько
Іду в самотній парк,
а хуртовина сива
затоплює сліди,
мов повінь снігова…
Навколо зріє ніч,
а я чекаю дива, –
у засіках зими
колись були дива…
Згадай же крижаний
грудневий подих міста,
на вітті – кришталю
напівпрозору брость,
коли чужим теплом
тебе зігріє відстань
між тим, що мало буть,
і тим, що відбулось…
Свидетельство о публикации №115042202514
С теплом!
Мария
Мария Шандуркова 26.04.2015 11:11 Заявить о нарушении
Наталья Беляева Ерух 26.04.2015 12:24 Заявить о нарушении