Степан Чарнецкий. Ель. пер. с укр

Твой род, был час, я знал...На склонах Черногоры,
Где в тучах громы спят, орлов где дом родной,
Стоят сестрицы там твои дремучим бором,
Над ними ходит ночь, сон, звёзды с тишиной...

Там вырвали тебя, забрав из дома елей,
Далёко от сестёр, в чужой отдали свет,
В пустыне городской грустить тебе велели
И тенью прикрывать в лохмотьях, грязный сквер.

И знаю я, в ночИ глубокой тёмной пору
Вздымаешь плечи ты от боли тяжелы
И шлёшь свою печаль в родную Черногору,
Где в тучах тучи спят и где живут орлы...


СМЕРЕКА

Я знав колись твій рід… На склонах Чорногори,
Де в хмарах громи сплять, орлів де вітчина,
Стоять твоїх сестриць великі темні бори,
Над ними ходить ніч, сон, зорі, тишина…

Там вирвали тебе із рідної оселі,
В чужий віддали світ — далеко від сестер;
Веліли нидіти в глухій міській пустелі
Та тінню прикривать брудний, обдертий сквер.

І знаю я, що все в нічну глибоку пору
Знімаєш болісно зчорнілі рамена
І думи свої шлеш у рідну Чорногору,
Де в хмарах хмари сплять, де орлів вітчина…