Закохалась нарешті Я!
Дика... дика така була,
Погляди чоловіків приймала
мов осуд за те, що вижила
Очі..твої очі мовлять, шепочуть
Кохана...моя дівчинка, Горлиця моя!
Йду за тобою, дякуючи ненькі землі,
Якою ступають ніжки твої.
Колись - місяць потому, вирішила
Залишусь самітньою, я ж Удова-
Усе я мала - довге життя у шлюбі була,
Пам'ятала страшне, вороже закляття.
Одягнувшичь в насолоду почуттів,
Відчула, що життя варте кохання мить,
Забути назавжди слід про ворожку
й йти коханню на зустріч
Закохалась я
© Copyright: Наталья Таурите-Тауринш, 2015
Свидетельство о публикации №115042210244
Свидетельство о публикации №115042210244
Рецензии