Навіть і у Вічності над прірвою
Мить хоча б одну собі та вирву я,
Щоби ту, єдину, долюбить…
І то буде найсолодша мить.
---
Навiть i у Вiчностi над прiрвою...
© Copyright: Анатолий Павленко, 2015
Свидетельство о публикации №115042109908
Свидетельство о публикации №115042109908
Рецензии
Чаруют нас мысли прекрасной любви!
Но жизнь ведь не вечна-мгновенье лови!!!
Толенька, твоя лирика чиста и звеняща, как утро с живительной природой!
Милованова Ольга 23.04.2015 01:06 • Заявить о нарушении
Но жизнь ведь не вечна-мгновенье лови!!!
Толенька, твоя лирика чиста и звеняща, как утро с живительной природой!
Милованова Ольга 23.04.2015 01:06 • Заявить о нарушении
Я й сам себе ловлю на слові:
Ким був би, не пізнай любові?
Щиро вдячний, Олєчка, за такі чудові слова в адресу моїж віршиків.
Анатолий Павленко 23.04.2015 06:46 Заявить о нарушении
Ким був би, не пізнай любові?
Щиро вдячний, Олєчка, за такі чудові слова в адресу моїж віршиків.
Анатолий Павленко 23.04.2015 06:46 Заявить о нарушении