Послушай этот дождь... Из Костенко Лины

                Перевод с украинского:


Послушай этот дождь. Подкрался и шумит.
Жестяный звук воды, шаги весёлых капель.
Ещё лишь миг, пока водой не смыт…
я оглянусь: а годы катят, катят!..

А дальше и века… уже забыть смогла,
в туманностях души иль, может, Андромеды –
как в мантиях дождя, прозрачна, из стекла,
к живым я прихожу, но – по Ушедших следу.

Целую все леса. Спасибо скрипачу.
Он вытащил меня из  непрозренья мути.
Я дерево, я снег, я всё, что я люблю.
И в том залог моей верховной сути.


Оригинал:


Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,
і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!

А це уже віки. Ніхто уже й не зна,
в туманностях душі чи, може, Андромеди —
я в мантіях дощу, прозора, як скляна,
приходжу до живих, і згадую про мертвих.

Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.
Він добре вам зіграв колись мою присутність.
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутніть.