***

Нашим ангелам снятся львы
В зоопарке...
В. Биньо

Розкоронованные деревья спят,
все они - безгривые львята...
В тлении одиноких фонарей
последняя позолота щемящим альтом
Впивается в спины водителей:
«Возьми меня, впусти  меня до хаты...»
Но авто  в ответ молчат.
Розкоронованные проспекты спят...
Листоволосые, непослушные ребята
уже не собирают облетевших дней в час свята.
Когда милует нас осеннее диво -
деревья лишь готовятся умирать
Розкоронованные проспекты ждут
осенней безжалостной утраты.


Надія Гармазій
Вірші

Нашим ангелам сняться леви
В зоопарку…
В.Биньо

Розкороновані дерева сплять,
усі вони – безгриві левенята…
У тлінні одиноких ліхтарів
остання позолота щемним альтом
Впивається у спини водіїв:
«Візьми мене, впусти мене до хати…»
Але автівки в відповідь мовчать.
Розкороновані проспекти сплять…
Листоволосі неслухи-хлоп’ята
вже не збирають облетілих днів в години свята.
Коли милує нас осінній див -
дерева лиш готуються вмирати
Розкороновані проспекти ждуть
осінньої безжалісної страти…