Завди в пам ятi

Завди в пам'яті
Я пам'ятаю як була малою.
Рідня моя була завжди зі мною.
Босоніж бігала я по своїм дворі,
Комашок розглядала я на деревній корі.
Допитливим дитям була завжди
То я в саду, а то біля води.
Усе цікаво було мені знати,
Але чомусь ніхто не міг зі мною пограти.
Батьки мої все працювали.
 Зі мною вони майже не грали,
А інші діти взагалі
Ті зайняті , а ті зовсім малі.
Ось так тинялась майже я одна.
Однак була іще одна людина,
Яка мене всім серцем полюбила,
Яка до мене доброю була.
Моя бабусю, старша моя мамо,
Мені тебе завжди було так мало.
Твої поради казочки й пісні.
Майже щодня з'являються мені у сні.
І хоч була я зовсім ще малою
Та ти для мене була дорогою.
Твої духмяні пиріжки смачні,
Які ти готувала лиш мені.
Твої забави в які разом грали.
Для мене як релігіею стали.
І хоч тебе уже й нема
І  вже не один рік мина.
Я буду завжди пам'ятати.
Що ти для мене друга мати.