Я знов сама, я знов сумую.
Тепер моя єдина подруга - зима.
Я весь свій час лиш їй дарую.
Кажу про все, а та мовчить- німа.
Я знов сама, знов сердце не вгамую.
Я закохалась в тебе, та дарма.
Тепер самотністю щодня смакую,
І в голові лишень одна пітьма.
Я знов сама, я знов зимую.
І вже не прийде до нас весна.
Я без тебе не живу, а існую.
Вже давно натягнута струна.
Я знов сама, я знов сумую
© Copyright: Евгения Рута, 2015
Свидетельство о публикации №115041609267
Свидетельство о публикации №115041609267
Рецензии
