Навіщо за славу чіплятись?
Що чогось ти вартий
До кінця не здаватись
З себе щось вдавати
Натягнучи маску із картону
Дорікаючи сумлінням
Вбиваючи його в бетонну
Стелю,забиваючи камінням
Поховаешь ти і серце
Щоб не вдарилось ніколи
Аби не насипали перцю
Замкнеш його від коли
Втратиш і надію згодом
Погаснуть очі вмить
Будеш у погоду і негоду
Без запалу в тілі жить
Як попіл на вітру мандруеш
Любові не побачиш
Навіть стону горя не учуеш
І власного тем паче
Як лялька,не помічаеш
Кохатися в житті брехнею
Хоч жити іншим не мішаеш
Та не жити,а тихо тліть душею...
Виновные звезды?
© Copyright: Виталина Лаврова, 2015
Свидетельство о публикации №115041607956
Свидетельство о публикации №115041607956
Рецензии