Чары ночи. пер. из Василя Симоненко

 I МЕСТО и ДИПЛОМ  I СТЕПЕНИ 10-го МЕЖДУНАРОДНОГО КОНКУРСА ПОЭТИЧЕСКИХ ПЕРЕВОДОВ.


Легла на домЫ ночи истома,
Огни как свечи-полночный храм.
И воспарили так невесомо
Квадраты-очи оконных рам.

О чары ночи-всё так знакомо,-
Всё вам покорно, подвластно вам.
О сколько окон, о сколько комнат !
А сколько судеб, историй, драм ?!

Внутри-тенёта,-жилья приметы,
Там дух тлетворный, там звон монет,
Там люди бьются
И бьют предметы,
В пылу квартирных своих вендетт...

Там угасают творцы, поэты,
Но и выходят порой на свет.

        *****

Василь Симоненко 
(1935 – 1963)


ЧАРИ НОЧІ

Лягла на всьому вечірня втома.
Палає місто, мов дивний храм.
І розтинають ніч невагому
Квадратні очі віконних рам.

Ці чари ночі такі знайомі –
Усі підвладні, покірні вам.
О, скільки вікон у кожнім домі!
А там, за ними, – ідилій, драм!

Там заплітають життя тенети,
Там люди б’ються з останніх сил,
Там так знадливо звучать монети
І рве легені отруйний пил.

Там гинуть вчені, митці, поети,
Але... Й виходять вони звідтіль.

02.10.1956