вдовине...

коли мені заплачеться ти лиш
не зупиняй гаряче та нестримне -
потоки сліз - ти так іще болиш!
і від кохання серце те не вільне...
коли мені затужиться в ніч цю -
насуне стеля хмарою важкою,
в лещата стіни здушать самоту
й відмовлюсь я,  відступлю від двобою...
запеленай ти тугу та печаль
тугим бинтом хрест-на-хрест через груди;
пече вогнем німий пекучий жаль
й здається ранку більше вже не буде...
змиритись та так гаряче молить -
Господь почує  й в рай небесний прийме...
мою любов, що так іще болить
/убиту на війні/ неначе в прийми...


Рецензии
А звідкіля у ті роки печаль?
Живи,дивись на небо,сонце,хмари,
Все буде гарно,тільки не скучай,
Війна не вічна,але дух незламний.

Александр Русский 2   16.04.2015 19:08     Заявить о нарушении
остання стрічка така влучна!
дякую, Олександре!

Алхимия Чувств Натали   16.04.2015 22:07   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.