Я серед тисячі людей, таки знайшла!
Хоча, й у пошуці спалила крила.
Тому - кому відкрилася душа,
тому - кому вона здалася мила.
Серед листівок, серед тисячі газет,
здобути щастя - й світ спалити.
І не повторювати більш сюжет,
за руку взяти і з тобою полетіти.
До подиху останього, до крику.
До божевілля покохати так:
щоб дням ніколи вже не знати ліку,
і серцем танути у сонячних очах.
Всю ніжність вилити не на папери,
а дарувати й нести у руках.
Якби я знала, що для мене
натхненням станеш у віршах.
Тобою спалена, тобою ж знов воскресша,
для тебе всі рядки і серця стук.
І знаєш, я таки не перша,
що вмить пізнала солод твоїх губ.
Кохати - відаватися на повну,
хай всім на зло і бідам в перекір.
Ти світлом із середини наповнив,
мій сірий світ, котрий колись змарнів.
Тобою спалена
© Copyright: Старлинг Марианна, 2015
Свидетельство о публикации №115041307786
Свидетельство о публикации №115041307786
Рецензии