таiнство дощу... проза

                ...замальовка

~Таїнство дощу~
Крізь заплакані шибки проглядає запишане небо з обважніло-вагітними хмарами аби виплакати, як на сповіді, усі жалі і сльози минулого... Розридалось, не може зупинитись і досі - очищає небесну долоню для нової повісті чи роману - на що вже вистачить хисту і мудрості... Старанно викреслює косинці дощу, пришиваючи Боже небо до грішної землі, причащаючи Господньою сльозою, що дрібним дощем відпускає гріхи минулого, благословляючи прийдешній день для нового життя...


Рецензии