…здалось, війнуло диханням Любові,
на горизонті домліває сон.
з дощем, як мрія бавилася мною,
Душа співала з Серцем в унісон
про почуття, тривогу, й світлу волю!..
ніяк спочинку вітер не давав,
думки з-за небокраю виринали
у безкінечність споминів вівчар
гнав пелюстки, що в тиші танцювали –
тікав од зради світу, мов дзвонар
людських образ розвіяв сиві хмари,
щоб зрікся з ним я, сумнівів і болю…
от тільки завтра, знов прямує далі,
чомусь і час згубив зв'язок з учора,
бо ж не на те чекав, що дарить Доля!..
не про те...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115041301373
Свидетельство о публикации №115041301373
Рецензии
Дуже гарний вірш, образний і філософський.
Натхнення і тепла!
Наталья Бидненко 19.04.2015 19:16 • Заявить о нарушении
Натхнення і тепла!
Наталья Бидненко 19.04.2015 19:16 • Заявить о нарушении
Вдячний Вм наталю за розуміння... Творчих успіхів Вам, і миру... З повагою Віктор...
Виктор Сурженко 23.04.2015 20:40 Заявить о нарушении
Виктор Сурженко 23.04.2015 20:40 Заявить о нарушении