На Радко Радков

 

                „Я памятник себе воздвиг нерукотворный...”
                А.С. Пушкин

Днес горди сме, учителю, богати
с наследството което завеща –
сонетите си царски. Любовта,
стихиите в природата възпя ти.

На майсторство и творчески похвати   
от тях се уча, често ги чета –
шедьоври  всеизвестни по света,
с награди най-престижни всепризнати*.

Невероятното ти красноречие.
разпалва в мен след всеки нов препрочит
растящ респект, привързаност сърдечна.

Творбите ти ритмични в рими точни,
по пушкински са паметник всевечен,
дълбок поклон пред който правя с почит.

-----------------------------------------------
* - Радко Радков - поет редактор и драматург, е единственият българин обявен за Кавалер на френската култура и единственият творец в света, удостоен повторно с Международната Наполеонова награда „Солензара“ на Френската академия на науките.

РАДКУ РАДКОВУ


                «Я памятник себе воздвиг
                нерукотворный...»
                А.С. Пушкин

Мій вчителю, твоїх думок насіння
у щедрий спадок ти перетворив —
твоїх сонетів дивовижний спів,
де вир стихій, любові шумовиння.

Аби здобути вправність і уміння,
я завжди до твоїх вертаю слів —
твоїм шедеврам жити між віків,
шанує світ їх – їм не знати скніння.

То справжній чар — твоя препишна мова...
Щораз, як я тебе торкаюсь чемно,
я чую непідробний захват знову.

Ти майстер точних рим, і не даремно
по-пушкінськи твоє нетлінне слово —
твій пам’ятник. Клонюсь тобі доземно.

(переклад з болгарської — Любов Цай)
http://www.stihi.ru/2015/04/16/261