Сосновый лес перебирает струны... Из Лины Костенко

                Перевод с украинского:


Сосновый бор перебирает струны.
И тишь - раскатом на глухих басах.
Звенят берёзы, эха звуки-руны*
Людьми забыты с вечера в лесах.

Тот лирник поседевший много знает,
Его послушать сходятся века.
Проходит всё…не всё лишь исчезает,
И вечное хранит в себе река.

Светает мир сквозь иглы терпких терний...
Кладут ветра смычок на тетиву.
Мой голос кличет где-то самых верных,
А чуждый отзывается: "ау"!

И снова тишь. И эха отголоски
Сквозь день, сквозь миг, сквозь душу, сквозь века.
Сосновый лес поёт о травах росных,
И сохраняет вечное  река…





Оригинал:


Сосновий ліс перебирає струни.
Рокоче тиша на глухих басах.
Бринять берези. І блукають луни,
людьми забуті звечора в лісах.

Це - сивий лірник. Він багато знає.
Його послухать сходяться віки.
Усе іде, але не все минає
над берегами вічної ріки.

Світає світ в терновому галуззі.
Кладуть вітри смичок на тятиву.
Десь голос мій шукає моїх друзів,
і хтось чужий кричить мені: ау!

І знову тиша. Лиш блукають луни,
Крізь день, крізь мить, крізь душу, крізь віки.
Сосновий ліс перебирає струни
над берегами вічної ріки…

*-древние песни у карело-финнов