Великдень Светлая Пасха 15

Сьогодні у нас свято, вічного життя,
Яке відкриває сенс людського буття!
Адже Христос, знову оживає в спраглих серцях,
Даруючи віру й надію майбутнім життям.

Попри колючий терновий вінець на чолі,
Й страшні не людські муки на хресті,
Він з любов'ю на своїх змучених вустах,
Благав, нашого батька, вибачити нас.

Але навіть після двох тисячоліть,
Ми по справжньому, не навчильсь його любить!
Бо на перших ролях у наших життях,
Що завгодно, тільки не до храму шлях.

У якому, чекає своїх овець,
Милосердний Пан-Отець,
Що із ласкою оберігає цей світ,
Віддавши йому свій найдорожщий квіт.

А ми, люди, раби - життя,
Не усвідомлюємо жертовності Отця,
Бо за для нашого добра,
Прислав Він, нам Спасителя - Христа.

Але ми, його не шанували, тоді,
І усіх собак гнали по його стезі,
А Ісус пішов на смерть, смиренно,
І страждав в пітьмі триденно.

А коли у світлу неділеньку Воскрес,
Він забув про мученицький Хрест,
І знову із любов'ю та опікою до людей,
Їх Серця надихнув, вірою праведних ідей.

Так! За нас людей, він умирав!
Бо наперід свою доленьку знав!
Але все ж до нас усіх повернувся,
І на Великдень душам усміхнувся!



12.04.2015.

П.С.: це мій перший вірш на релігійну тему, сподіваюсь, що він у мене вийшов із філософським підтекстом, щоб кожен ще раз замислився, ким для нього був, є та буде ІСУС.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОЇСТИНО ВОСКРЕС!