Вони були, напевне,
першими,
хто викликав у мене
захоплення.
Тремтіння колін
та
невимовні почуття
перехоплювали
коли я їх бачила.
Він тримав її руки,
аби поцілувати,
а вона посміхалася.
Він цілував її посмішку,
єдину,
щиру та рідну.
Цінував
та ховав під ковдру
від злих монстрів
Здавалося,
вона квітка, яка
призначена тільки йому.
Тільки він
міг
побачити її
та доторкнутися
до її шкіри.
Тільки він
міг
її кохати.
Але
настав ранок
я зрозуміла,
що це тільки ілюзія.
Я не можу відпустити.
Я не дозволю світу
зіпсувати.
Це щире кохання.
Вони надто брудні.
Аби так покохати.
Моя ілюзія більш щира,
ніж
сотні ваших поцілунків.
01.12.14
***
© Copyright: Волк Александра Ев, 2015
Свидетельство о публикации №115041108403
Свидетельство о публикации №115041108403
Рецензии
О боже, я не знала, что ты на украинском тоже пишешь, это просто потрясающе!
Аси Ева 11.04.2015 20:04 • Заявить о нарушении
Аси Ева 11.04.2015 20:04 • Заявить о нарушении