Ти мой Господь...

Знов сумую...
Так тяжко серце теребить,
Моя шалена дивна доля...
І моя внутрішня неволя,
Кричить до неба - де мій рай?...
Невже нема для мене щастя,
Про те що мріяв я від часті,
У свої роки юних днів,
До Тебе я тоді волів...
Ти часто так мене знаходив,
Коли вночі я очі зводив,
До неба, до яскравих зір.
Ти був єдиний мій кумир...
І Ним назавжди залишився,
Мій Цар і Бог. Мій Поводир...
Ти мій Пастух. Ти моя доля.
І хоч я мрію як дозволі,
І сам собі живу як пан,
Але молю Тебе Султан...
Веди мене Своїй стежкою.
Тримай мене Своїй рукою.
А я для Тебе мій Господь,
У серці знов зведу вогонь.
Щоб Ти при ньому міг зігрітись,
Від тих хто дує як злий вітер.
Від тих хто придавав любов.
І хто живе як лютий вовк...
А ми б з Тобою як раніше,
Сиділи поруч в дивній тиші.
Дивились в очі, як в вікно.
І знали: щастя - ось воно!
Це я і Ти, коли ми разом...
І всі забули ми образи,
Обіймами зламали тин.
Що виріс від сумних новин...
Ти мій Господь!..... Ти моя доля!.....