Лише після заходу сонця
тебе чекаю на весні,
коли загляне у віконце
вишневих гілок квіт рясний.
Ожив журавель у криниці,
неначе ось-ось та взлетить,
і неба темного промІнці
вже линуть землю освітлить.
Як тіні пАдуть на оселі,
замовкнуть коники в траві,
ти шаль тонку в гаю постелиш,
і - поцілунки до зорі!
Де ми були? Що за видіння!
Які побачили дива!
То знає місячне проміння...
Про це мовчить пухка трава...
Побачення. Свидание
© Copyright: Алла Ященко, 2015
Свидетельство о публикации №115041008354
Свидетельство о публикации №115041008354
Рецензии