Величний простір неосяжний
Побачить юний мандрівник,
А рідний дім, вже недосяжний,
В імлі вечірній розчинився, зник.
А шлях побитий миє злива,
У вухах вітер аж гуде,
Та мандрівник лікує співом
Усе, що наболіло, йде.
Немає нагороди більше,
Окрім безкрайнього шляху,
Аніж той світ, що стане ширшим
Для тих, хто йде ним без страху!
Та ще солодша нагорода -
Вернуть на Батьківщину, в дім,
В якім любов панує й згода -
Це в мандрах тільки усвідомить він!
Юний мандрiвник
© Copyright: Алексей Радзей, 2015
Свидетельство о публикации №115041008077
Свидетельство о публикации №115041008077
Рецензии