МенИ наснилася Одеса - укр

              Авторський переклад з ЕКС-ПРОМТу
              «Мне снится Одесса»

(вірш написано за тиждень до кривавих подій)


Вчора вранці наснилась Одеса,
Вся овіяна вітром морським.
Ось кіоск – сигарети і преса, –
Під каштаном, як гном-пілігрим.

У провулок звернув Абрикосовий –
Не бував безліч літ в тих місцях –
Як згадав Леоніда Утьосова,
Заспівала душа, наче птах!

Пригадав зразу Дюка, Жванецького,
Ось чудовий Приморський бульвар.
Чую пісню дитячу простецьку я –
«Буратіно, П;єро, Дуремар ...»

Наближаюсь до будочки з вишнею –
Це ж відомий одеський Привоз!
Ой, здобув від торговки «безгрішної»
Цілий «віз» спілих вишень внаброс.

«Безкоштовно, – кричить, посміхається, –
Ну, розтямай, хіба ж це ціна ?!»
Моє серце від бризу стискається:
В цілім світі Одеса одна!

… Вірю, в дні, коли біль України
В серці кожного вибухом б;є,
Місто моря, платанів, лощини
Димом, кров;ю повік не заллє!...

ОРИГИНАЛ:


Мне под утро приснилась Одесса,
Вся пронизана ветром морским.
Вон киоск на углу, сигареты и пресса,
Под каштаном, как гном-пилигрим.

В переулок свернул Абрикосовый,
На скамейку присел не спеша.
Вспомнил вдруг Леонида Утесова,
И невольно запела душа!

Вспомнил Дюка и вспомнил Жванецкого,
И красивый Приморский бульвар.
Ой... в окне слышу песенку детскую
(Буратино, Пьеро, Дуремар...).

Подхожу я к прилавку с черешнями,
- Знаменитый одесский Привоз...
Ох глаза у торговки "безгрешные",
Мне черешен насыпала "воз"!

"Всё ж без денег!"- кричит, улыбается,
"Ну скажи разве ж это цена?!"
А от воздуха сердце сжимается.
В целом мире Одесса одна!

В эти дни, когда боль Украины
В каждом сердце как колокол бьет,
В город моря, платанов, рябины
Дым и кровь никогда не придет!