Степан Руданский. Ой и что ж ты не летаешь... с ua

Ой и что ж ты не летаешь,
Орле, пташе горный?
Ой и что ж ты не гуляешь,
Хлопчик, брови чёрны?
Ой и рад бы полетать я-
Лёг туман на горы.
Ой и рад бы погулять я-
Не пускает горе.
Нету счастья ни за мною,
Ни передо мною.
Лишь несчастье за несчастьем,
Горе за бедою.
И хожу, грущу средь дня я
И посреди ночи.
Сна давно уже не знают
Мои в слёзах очи.
Иссыхают мои очи
И слеза не льётся.
Лишь кручина возле сердца,
Как гадюка вьётся.
Она вьётся возле сердца,
Сердце разрывает.
Мне б удариться о землю,
Да не принимает!
Ой пойду в высоки скалы
С кручи в море кинусь!
Коль и в море я не сгину,
Стань, скала, могилой!
И слетятся чёрны птахи
Сядут надо мною
И затянут "Вечну память"
Над моей тоскою.

* * *

Ой чому ти не літаєш,
Орле сивокрилий?
Ой чому ти не гуляєш,
Хлопче чорнобривий?
Ой рад би я політати —
Туман налягає;
Ой рад и я погуляти —
Туга не пускає.
Нема щастя ні за мною,
Ні передо мною,
Тілько туга за тугою,
Журба за журбою!
Ходжу, нуджу середо дня
І посеред ночі,
І ніколи сну не знають
Заплакані очі.
Ізсихають мої очі,
І сльоза не ллється,
Тільки туга коло серця,
Як гадюка в'ється.
В'ється ж вона коло серця,
Серце розриває,
Ударюся в сиру землю,
Земля не приймає!
Ой піду я поміж скали,
В море повалюся!
Як не в морі утоплюся,
В камінь розіб'юся!
І злетяться чорні птахи,
Сядуть надо мною,
Заспівають "Вічну пам'ять"
Над мою журбою.

; ; ; ;