створити рядки

У цю секунду захотілося створити рядки.
Просто відчула, що це необхідно.
Та тільки не знаю я про що написати,
А ще чомусь захотілось старі фото переглядати.

І ось уже створена строфа.
Вона наче ні про що, вона наче не має сенсу.
Мої рядки не схожі на рядки філософа,
Але в цьому нема ніякої катастрофи.

Яка чудова пісня лунає в кімнаті,
Та ще не тільки в ній, ще і в душі.
Люди, які чують її – багаті,
Чуючи її, з’являються чорні плями туші.

Не думайте, це не від горя,
Це від душевного щастя.
Південний теплий вітер дує з моря,
Наганяє мені доброго гостя.

Скоро візьму в руки книгу,
Порину у її світ на годину.
Мрію з’їздити хоча б у Ригу,
Там зустріти рідну людину.

Тільки побачитись і знову додому,
Тут же усе таке знайоме.
Вдома краще – всім це відомо.
Так. Але не завжди.

Існує маленька проблема,
Хотілось би, щоб хтось там чекав на мене.
Таке ось бажання у мене натхненне,
Така ось дилема.

З’явилося ще сім строф, не зрозумівши коли,
Зараз і восьма скінчиться.
Ось так і писали..
Скінчиться і полетить. Полетить у небо, як птиця.