Чекати вже нема сенсу...

адрес художника:http://arts.in.ua/artists/YuriBotnar/
Ковток абсент на самотню нiч. Художник Юрий Ботнар.

Чекати вже
Немає сенсу,
Вiн не повинен бiльш прийти,
Лишився  їй ковток абсенту,
Щоб заспокоєння знайти.

Це добре, чи…
Чи це пагано?..
Як вiдповiсти – в грудях сум?!..
Вона прималась бездоганно –
Вiн  їй нiхто, нi сват, нi кум!..

Але ж вона
Його чекала,
Благала Бога, прийде хай!..
В  своїх фантазіях блукала,
Та заблукала в них!.. Нехай!..

До чого ось
Приводять мрії,
Пусте на лiжку!.. Неба край!..
Нема, здається, і надії,
Людянiсть, небо, покарай!..

Сто страт
На нього не наслала,
Себе бо стратила вона,
Душею пристрасно палала,
Та їй не вистачить вина!..

Потрібно їй
Його міцніше,
Клин клином треба вибивать,
Мовчати треба голоснiше,
Багаття  полум'ям збивать!..

Це вiн їй
На це примусив?!..
Не дочекається, геть, бiль!..
Абсент їй зцілити мусив,
Тепер їй вистачить зусиль!..

Вона сама
Як нiби скеля,
Немає вже ні «я», ні «ти»,
Нехай тепер не висне стеля,
Її  цим не перемогти!..

А може, ще одна хвилина,
Та буде зустрiч «вiч на вiч»,
Але хвилина миттю лине,
Полин-самотнiсть на всю нiч.
9.04.15 (7.05-7.40)