108-ми любимо котiв-

Ми любимо котів, дерева, трави лугові, калину, татариння. Під ринву підставляєм діжку та набираєм дощовиці. А потім гріємо її на сонці аби скупатися у дерев'яних ночвах і ночувати після на запашному сіні. Там - сон, затишок, мир.

Ми любимо життя, птахів і крокодилів. Драконів, що летять над хмарами на Схід. Ми любимо японців, хоч знаємо, що нас вони не люблять. Але то все дарма. Ми любимо котів.

Ми любимо любить, кохати до нестями. Вслухатись, як реве Великий Океан в маленькій сірій мушлі. Ми любимо тебе, о Всеосяжний Отче. Ти маєш сто імен, а ми лише одне.


© Copyright: Валентин Лученко, 2015


Рецензии