Квiтень
Бруньки на вербах зеленіють,
Розкривають пелюстки,
Проміння сонячне їх гріє,
Коли у хмарах є дірки.
Не спить природа, а вирує,
Вона відходить від зими,
Рішуче квітень вже крокує,
Тривожить спокій він і сни.
Закрили сонце хмари густо,
І не дають йому світить,
У лісі сіро ще і пусто,
Повітря ледь-ледь мерехтить.
Самотній явір нахилився,
Стояв зимою у журбі,
У квітні знову оживився,
Відчув ще силу у собі.
Розцвітуть бузки з садками,
Пелюстками зашумлять,
Запахнуть квіти вечорами,
Настане в квітні благодать.
Зачарує він красою,
Спалахне вогонь в душі,
Все умиється росою,
Живи і радуйся весні!
© Copyright: Борис Мохонько, 2015
Свидетельство о публикации №115040802126
Свидетельство о публикации №115040802126
Рецензии