З давніх давен прийшли до нас слова
Великої народної людини,
Що все своє страждальнеє життя
Був України вірним сином.
Який мав таланів дуже багато,
Який зазнав і щастя, й горя.
Йому не раз доводилось носити лати,
Над ним не раз знущалась доля.
Він кинув виклик, дивлячись у вічі,
Ворожій панщині, нерівності.
Був загартований ще у малому віці,
Але не міг змиритись із несправедливістю.
Йому довелось бачить много світу,
Много краси – поля, моря і гори.
Але любов до Батьківщини з серця ніде діти,
Хоча вона й зазнала много горя.
До смерті за свободу він боровся,
Хоч не дождався, та не помилився…
Тарасе, помнемо твої слова пророчі!
Спасибі за те, що ти відкрив нам очі.
Праця твоя живе серед народу,
Який любив ти, на твоїй землі,
Ми вже отримали так бажану свободу,
Тепер ти нас з небес благослови!
___________
24.01.2005 рік, м. Миколаїв
Памяти Т. Г. Шевченка
© Copyright: Алёна Мартыненко, 2015
Свидетельство о публикации №115040706961
Свидетельство о публикации №115040706961
Рецензии