Продай себе в рабство,
Продай у неволю
І викинь із думок
Зеленії гори…
Зеленії гори
І синє море,
І степ широкий
У зламану долю…
Хто віри немає
У долю щасливу,
Нехай той не бачить
Широкії ниви,
Нехай не сміється,
Як сонце побачить,
Нехай ночами
Не спить, а плаче!
Вставай, Українець!
Проснись і вставай!
І навіть в недолю,
В лихую годину
Пам’ятай хто є ти, не забувай!
Нехай наші предки,
Вільні козаки,
Пишаються нами –
Синами, дочками,
Нехай наш Шевченко
Всміхнеться вусами
І тихо спочине
У царстві своїм…
Вставай, Українець!
Розбуди своє серце!
Ми вірні тобі, Україно, сини.
Прошу тебе, Боже,
Прошу тебе, Земле,
Дітей збережи, примнож, захисти!
___________
28.02.2015 рік
Прокинься!
© Copyright: Алёна Мартыненко, 2015
Свидетельство о публикации №115040706915
Свидетельство о публикации №115040706915
Рецензии