В яскраву сонячную днину
Під вуркотіння голубів,
Вірші пишу в тяжку годину,
Бо подих серця мову вів.
В неволі б’ється справедливість,
Вже сил боротися нема,
Бо мудрість втратила свідомість,
Лише любов, як та луна.
Чи “досі” ще стоїть в дорозі?
Чи час спинився, як ріка?
У передсердя струни тонкі,
Їх не витримує душа.
Уся земля волає кров’ю,
І землетруси й мори тут.
Ще трохи й чашу зла наповнять,
Зворотних боків не минуть.
Мерщій до Бога поклоніться,
В Єгові серцем розчиніться,
Спасіння він дає тому,
Хто вірним буде лиш йому.
Чи досi ще стоiть в дорозi?
© Copyright: Алёна Сула, 2015
Свидетельство о публикации №115040705011
Свидетельство о публикации №115040705011
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.