щоб на мить
І згасли надії, що лише...
Чи доля дарма розвела колись нас?
Мій сум знову вітер колише.
Про що розказати? В полоні розлук
Як часом котилися сльози?
Але подолала шлях довгий із мук,
Пройшла крізь вітри і крізь грози.
І всі ці тортури лише, щоб на мить
Зустрітись і глянути в очі.
Та зраджує голос і в серці щемить.
Навіщо самотності ночі?
Вариант авторского перевода
Боль не утихнет на миг или час,
Потухли надежды, что только...
И разве судьба развела даром нас?
Качает печаль ветер сколько...
О чём рассказать?Как в плену у разлук,-
Не редкими гостьями слёзы.
Смогла одолеть долгий путь не без мук,
Прошла сквозь ветра и сквозь грозы.
И все эти пытки, чтоб только на миг
Мне вновь заглянуть в твои очи.
Но голос-предатель и в сердце щемит.
Зачем одиночества ночи?
ЛЮДМИЛА ЖУРАВСЬКА
Свидетельство о публикации №115040702438