Не зупиняйсь...

 Не зупиняйсь, я благаю щиро.
Біль потерпить поразки століть,
Та почуття нам надає крила,
Не зупиняй! Хай далі летить.
Болюче лезами крається серце,
Відчутно шрами та вже не болить.
Скажи на милість чому і де це?
Таємна скриня, що все хранить...

Не відступлюсь,
 що б не сталось із нами,
Прокляття й бурі нам не страшні.
Та лиш тремтіння по тілу кругами
І частки сумніву вже незначні.

Ти дарував миті найкращі,
І незабутній щастя потік,
Однак окремо, ми душі пропащі...
Краплини падають з чорних повік.

Не відпущу!
Буду міцно за руку тримати!
Ти - моє все! Благословення вищих світів.
"Так, як ми, ніхто не навчився кохати"
Мій ніжний голос щиро тобі протремтів...
Ти  назавжди... Щастя віків...

Наша зустріч й розмови невдовзі...
Наче випадки з снів і думок...
Відчини. Я стою під дощем на порозі.
Тебе чекаю... Вщент вже промок...
Думки людей не хвилюють більше нікого,
Ти - найцінніший скарб у моєму житті!
Хоч і знайомі з тобою ми зовсім не довго,
Став ти повноцінною часткою моєї душі.

Не відпущу!
Буду міцно за руку тримати!
Ти - моє все! Благословення вищих світів.
"Так, як ми, ніхто не навчився кохати"
Мій ніжний голос щиро тобі протремтів...

Ти  назавжди... Щастя віків...

7.04.2015р.