Нехай мене навік не стане…
І не за лівих, не за правих,
За тебе, Господи, і сина,
Щоб тільки жила Україна!
Щоб тільки наші світлі думки
Осяяли всю Землю нашу.
І щоб крізь хижі хащі, хмурі,
Росло зеленеє добро…
Але на серці моїм смуток,
Бо хмари згущуються чорні!
Та все минуче. Все проходить.
Хоч, часом змішуючи долі.
І діти барвами заграють,
Яскраво сонечко засяє,
І бджоли славно загудуть,
Коли нещастя всі підуть…
___________
13.02.2015 рік
Сонце засяе
© Copyright: Алёна Мартыненко, 2015
Свидетельство о публикации №115040608705
Свидетельство о публикации №115040608705
Рецензии