В. Стус Церковь святой Ирины
Церковь святой Ирины
криком кричит из мглы.
В душу, наверное, сын мой,
острые боли зашли*.
Сколько вместилось печали!
Чем я её разведу?
На поруганье оставил
женщину, мать — на беду.
Раненой птицей сестрица
бьётся о стены тюрьмы.
Глазом зловещим темница
смотрит совою из тьмы.
А за решёткою Киев,
Киев в квадрате окна.
Словно походы Батыя
в Киев суётся орда?
Мраком окутает горло -
трудно тебе продохнуть.
Здравствуй, беда моя чёрная,
здравствуй, мой страстный путь.
==================
текст оригинала:
В. Стус
Церква святої Ірини
Церква святої Ірини
криком кричить із імли.
Мабуть, тобі вже, мій сину,
зашпори* в душу зайшли.
Скільки набилося туги!
Чим я її розведу?
Жінку лишив - на наругу,
маму лишив - на біду.
Рідна сестра, як зигзиця,
б'ється об мури грудьми.
Глипає оком в'язниця,
наче сова із пітьми.
Київ за ґратами, Київ
весь у квадраті вікна.
Похід почався Батиїв
а чи орда навісна?
Мороком горло огорне -
ані тобі продихнуть.
Здрастуй, бідо моя чорна,
здрастуй, страсна моя путь.
===
**зашпори зайшли - відчуття поколювання, гострого болю від морозу, холоду (звичайно в пальцях рук, ніг)
- чувство покалывания, острой боли от мороза, холода (обычно в пальцах рук, ног)
Свидетельство о публикации №115040607714