Мені веселкою всміхнулось синьооке,
Привітне небо після літнього дощу,
І ластівка-хмаринка білобока
Мені шепнула: ”Подивись, лечу!”
Вона летіла, наче мала крила!
Хмаринка – пташка – біла, ніби сніг!
Без слів, грайливо людям говорила:
“Який у мене неповторний біг!”
Вона була легенька, як пір‘їна,
Яку згубив великий дивний птах.
Як загадкова прима - балерина,
Що танцювала в небі свої “па”.
“Який же Бог великий там на небі, –
Зі мною хтось в душі заговорив, –
Якщо хмаринку - пташку, білу леді,
Такою дивовижною створив!”
***
Фото из Интернета.
Хмаринка
© Copyright: Алим Зелинский, 2015
Свидетельство о публикации №115040604540
Свидетельство о публикации №115040604540
Рецензии