О мила моя субмарино,
Скажи мені, де ти мандруєш?
У цю небезпечну годину
На кого завзято полюєш?
Допоки стоїш на причалі,
Які зустрічаються люди?
Які негаразди й печалі
Стискають броньовані груди?
Скажи мені, як ти півночі
Стискаєш знервовано скроні,
Заплющуєш стомлені очі
Та грієш холодні долоні
На чашці солодкого чаю
З примарним смаком кофеїну.
Ти маєш покинути зграю,
І в тому немає провини.
Твій шлях - у безмежну безодню,
Де є лиш стихія первинна.
Готова до цього двобою,
Смілива моя субмарино?
Я вірю у тебе, я знаю:
Ти знайдеш в пітьмі Атлантиду.
Лишень повернись. Я чекаю,
Як мара на свого сновиду.
11-24 березня 2015
Субмарина
© Copyright: Ванир, 2015
Свидетельство о публикации №115040600241
Свидетельство о публикации №115040600241
Рецензии