Поки не забутi...
хвилини рвав вітер, здригалася тиша,
крізь осені шепіт лились слова…
Втомився дощ стукати, битися в шибки…
Збирала по краплі мовчки Земля
ніким невгамовані сльози розлуки…
В кулак стислись болі, радість життя –
скалічені душі ніким не забуті…
Свидетельство о публикации №115040601448
Виктор Сурженко 23.04.2015 20:06 Заявить о нарушении