Последний снег
прячет нас в белый сумрак улиц...
Иду и судьбе спасибо за то,
что мы в бесконечности дней
не разминулись.
Трону твое заснеженное плечо,
и давняя грусть смоется слезой,
той, что навеки пропечёт
мою жизнь
и небо надо мной.
Последний снег распахнёт крыло
неопалимой свече временного света...
Пройдет все... Спасибо, что было,
и пока ещё
отгореть не успело.
Останнiй снiг
Инна Приходько
Останній сніг розлючено мете,
ховає нас у білу сутінь вулиць…
Іду і долі дякую за те,
що ми в безмежжі днів
не розминулись.
Торкну твоє засніжене плече,
і давній смуток змиється сльозою,
отою, що навіки пропече
моє життя
і небо наді мною.
Останній сніг розгойдує крило
неопалимій свічці часосвіту…
Минеться все… Спасибі, що було,
і поки що
не встигло відгоріти.
Свидетельство о публикации №115040405965
откровенной и сокровенной...
**********************
ЧУВСТВЕННО!
ПРЕКРАСНАЯ РАБОТА ОБОИХ АВТОРОВ!
Надежда Линник 05.04.2015 06:19 Заявить о нарушении
Наталья Беляева Ерух 07.04.2015 14:04 Заявить о нарушении