Тобi потрiбна моя бiль?

Якщо цікаво – розповім,
про те, що ти не знаєш,
коли проймає серце грім
коли буває  помираю…
Коли найгірше у житті –
ридають тихо вірші
тоді є всі, але  не ти
і моя власна тиша.
Якщо цікаво – розповім,
про те, як я кохаю,
я покажу з усіх сторін…
Отак воно буває:
самотні вечори - кричала,
долонями об  стінку била,
в подушку думками ридала,
гортала твою сторінку…
Вдивлялася – може «онлайн» -
тебе сім годин вже немає,
я п”ю двадцятьп'ятий глінтвейн,
я знаю - мене пропивиаєш…
Дзвонила подругам, бухала
казала собі зупинитись,
потрохи душею здихала,
і навіть хотіла  молитись.
Чекала, надіялась, злилась…
ходила вночі до парку
сто тисяч разів курила…
… хотіла поставити крапку…
Я слухала музику до оніміння,
до болі у барі танцюю,
не твоє я кохання останнє?
Ти іншу сьогодні цілуєш…
Ти тиждень вже п’єш алкоголь,
займаєшся мабуть сексом…
мене розриває вогонь,
не хочу щоб так було вічно.
До сотні разів я прощалась,
і вила від болі у небо,
я думала… часто здавалось,
для чого тобі це все треба?