***

***
Скремсано надії-мрії
І нажите – до узбіч!
У воєнній веремії
Палить все пекельна піч.

Стогне степ:  скажіть, допоки
Панувати буде смерть?
Вирви на полях, окопи,
Щастя, спокій – шкереберть.

Розгулялося вороже –
І нема тому кінця.
Вірю, зійде сонце гоже
Від Айдару до Дінця.

Змовкнуть «гради» і гармати,
Ждане з нами, не зника!
І не втратить сина мати,
Стріне дім захисника…

3.04.2015.


Рецензии
Дякую, В'ячеславе! Ой, тільки ще довго нам доведеться чекати того миру. І смертей молодих ще буде дуже багато, і сліз буде багато, і горя... На превеликий жаль...

Людмила Юферова   12.04.2015 22:32     Заявить о нарушении
На жаль... Дякую Вам за увагу! Успіхів Вам!

Вячеслав Романовський   17.04.2015 12:43   Заявить о нарушении