Я думаю, й у вас таке буває,
Коли ти хочеш просто... помовчати,
Бо вже терпіння добігає краю
І є бажання декого "послати".
Коли "експерти" різні й "експертині",
Які, здається, все на світі знають,
У величі своїй, в своїй гордині
Всіх інших за людей вже не вважають.
Все приміряють крила янголячі,
Щоб виглядати біло і пухнасто...
А я ж-бо знаю, писки в них чортячі
І вміють гарно лиш брехати й красти.
А "патріоти"... Як тут не радіти?
Вони вже "стажу" по півроку мають!
Патріотизму всіх готові вчити
Й "не патріотів" гнівно викривають.
Отож, я мовчки розстеляю ліжко,
Адже час пізній, та й лягаю спати.
Й прошу цих "чесних": "Не підходьте близько,
Бо знаю вас за що й куди послати"...
Мне кажется и с вами так бывает...
© Copyright: Александр Афонин 4, 2015
Свидетельство о публикации №115040302818
Свидетельство о публикации №115040302818
Рецензии