Шон Маклех - Наблюдая За Муравейником

Вольный перевод
стихотворения
Шона Маклеха «Спогдядаючи мурашник»*
http://www.proza.ru/2012/12/11/1885


НАБЛЮДАЯ ЗА МУРАВЕЙНИКОМ

                «Путём можно наполниться и с ним быть.»
                (Чжуан Цзи)

Когда-то в Норвегии я созерцал древнюю сосну, которая выросла среди каменных скал. Падали большие хлопья снега. Я долго блуждал по глубокому первому снегу аж пока не свалился с ног. Позже, сидя около огня камелька в древнем каменном доме, я вспоминал эту историю и написал такое:


Муравьи! Я ваш повелитель! 
Это я скитался снегами Исландии,
Дыша льдинками звёзд.   
На склонах готических Гималаев 
О тропинке был полон я грёз,
Что от дерева шла одного до другого... 
Мне несите семян вы,   
Чтоб они уместились в ладони,
Умершей когда-то земли Гондваны.
Седая бородка Дарвина —   
Бедняга сентиментальной эпохи...   
Оденьте-ка макинтоши,
Строя пирамиду из хвои. 
Моя тень на муравейнике, 
Твоё дерево рядом с барокко, похоже,   
Слева от самого Галилея-таки...
Я из дерева шарик 
В Космос бросаю.
В черноту. Прямиком.
Пусть покажет Маршруты,
Где есть «я»,
Твоё «будто». 
И где «сумерки» наши...

_______________________________________________

*Шон Маклех «Спогдядаючи мурашник»
http://www.proza.ru/2012/12/11/1885

«Шляхом можна наповнитись і з ним бути.»
                (Чжуан Цзи)

 Колись у Норвегії я споглядав старезну сосну, що виросла серед кам’яних скель. Падав лапатий сніг. Я довго блукав по глибокому першому снігу аж поки не звалився з ніг. Пізніше, сидячи біля вогню коминка в старезному кам’яному будинку, я згадував цю історію і написав таке:

 Мурахи! Я ваш повелитель!
 Це я блукав снігами Ісландії
 Дихаючи крижинками зірок.
 На схилах готичних Гімалаїв
 Це я мріяв про стежку
 Від одного дерева до іншого.
 Принесіть мені зерна,
 Які я покладу на долоні
 Мертвої почвари Гондвани.
 Сива борода Дарвіна –
 Бідолахи епохи сентиментальної.
 Одягніть макінтоші
 Будуючи піраміду з глиці.
 Моя тінь на мурашнику.
 Твоє дерево біля бароко
 Одразу наліво від Галілея.
 Дерев’яну кульку
 Кидаю в Космос.
 У чорноту. Навпростець.
 Покажіть мені Шлях
 До мого «я».
 До твого «ніби».
 До нашого «сутінки».