Заходит сон в твой
вечерний взгляд,
закрыв ворота шумного мира,
вверху одиноко светит
полная луна,
холодная среди галактических вьюг.
Сметает сквозняк звезды с небосклона
на потемневший город,
дует в форточку...
И не успеваю, опять не успеваю
поймать в горсть
потускневшую звезду...
Вечiр
Инна Приходько
Заходить сон у твій
вечірній погляд,
закривши браму гамірного світу,
вгорі самотньо світить
місяць-повня,
схололий серед галактичних віхол.
Змітає протяг зорі з небокраю
на споночіле місто,
дме в кватирку…
І не встигаю, знову не встигаю
впіймати в жменю
потьмянілу зірку…
Вечер
© Copyright: Наталья Беляева Ерух, 2015
Свидетельство о публикации №115040200848
Свидетельство о публикации №115040200848
Рецензии