Шкiльний твiр до Лiсово пiснi 1998 рiк

Я чую голос Мавки,
І він мені шепоче
Про ніжний спів русалки,
Що зловить й залоскоче.

Розкаже при нагоді
Про що пташки співають,
Про те, як у природі,
По-справжньому кохають.

Я чую голос Мавки,
Що слізьми промовляє
І, навіть після зради,
Щастя своє шукає.

Я чую голос Мавки,
Що десь, в глибинах гаю,
На струнах щастя й болю,
Все грає, грає, грає...

Все молить і благає
Вернуть її кохання,
Яке іще весною
Збудило її зрання.

Я чую голос Мавки,
Під цокіт перл вервиці,
Вона з самого ранку
ворожить на водиці.

І заполонять душу
Оті відьмацькі чари,
І задурманить розум
Той ніжній спів примари.

Ні, не примара то,
І не мара проклята,
Вона вмири - воскресла
Щоби вербою стати.

І бідна Мавка тішиться,
Що ранньою весною
Її кохання лишиться,
І розцвіте з вербою.

Вербою буде жити,
Співатиме з пташками,
Їй туга схилить віти,
Та повесні бруньками
Душа знову розквітне,
Знов дасть про себе знати,
На що кохання здатне
Поможе й нам згадати.

Нехай цей голос, ніжний,
По всьму світі лине,
Щоб праведний і грішний
Чув спів цей беззупинний.

Пісня розбудить душі,
Загоїть рани втрати,
І людство не байдуже,
Навчиться знов кохати.