«Надія вмирає останнім»…
Є приказка в світі така… -
Крізь біль та утрати в віках,
Прийшла до нас подихом раннім.
Прийшла мов повітря ковток,
Мов вогник, що ледве жевріє… -
Проснулись і Віра й Любов,
Бо їх розбудила Надія!..
Повірив у щастя народ,
Наповнились душі любов’ю…
Та тільки багряною кров’ю,
Країну залив «сумасброд»…
Та ми не скорилися… ні!
На бій піднялись ми… - За Мрію!..
Нам прапором стала Надія,
Що бореться навіть в тюрмі!..
«Надія вмирає останнім»?..
Ні! – Наша Надія жива!!!
І будуть пророцтвом слова,
(їх хтось написав на паркані)…
Надія!!! Надія – жива!!!
26. 03. 2015р.
Над я
© Copyright: Дмитрий Демуз, 2015
Свидетельство о публикации №115040203364
Свидетельство о публикации №115040203364
Рецензии